Чудовий день кривенької качечки :)

Спочатку я пережила 2 години дитячого дня народження))))
А потім... а потім поїхали кататись "тут не далеко, та не складна траса", бгг
30 км в однин бік. Домчали до Плачущої скали. Там дуже гарно, але сама скала майже не плакала, на фото не показать.

Я ще не знаю, скіко належить проїхать))))

Красуня Даша в півонії

"вже не далеко"...

Нарешті домчали. Привал.


Тут зазвичай капають "сльози скали", але зараз все було сухо, тільки в печерці в самому низу трохи капало

Голова чи то птеродактіля, чи то варана

Згадався віршик "як романтично пахне ковбаса", жаль, помідорок в банці не було)))

Шлях назад. Сонце сідає,сутеніє

Дашка з Гексом мчать за горизонт

Остання фотка, намотаний кілометраж 🙂

Нажаль, обратною дорогою в мене сильно розболілось стегно, було дуже боляче їхать.
А ще перед виїздом в мене розлетівся велосипедний ліхтарик, а вертатись довелось вже в темряві, було не дуже комфортно.
Доїхавши до міста нога вже боліла так, що не те що їхать, а і йти було важко, то ж ми виловили дядька таксиста на універсалі, загрузили мене з велом туди та додому я вже доїхала автівкою. Тепер я кривенька качечка на деякий час.))))

Їз незрозумілого - був момент, коли я досить виразно відчула як у мене хлинула кров носом. Я різко тормознула, зняла рукавички та помацала пику - а там нічого нема, геть нічого. Обличча сухе, крові нема. Шо за глюк - незрозуміло.

Взагалі просто чудовий день був.

http://lisa-iz-snov.livejournal.com/63625.html

хорошоплохо (никто еще не проголосовал)
Loading...Loading...

Tags: , , , , , , , ,

Leave a Reply